Вірши

[zelena_wilga]

Серце

Підвіконня...а за ним вирує світ...
Я про тебе з долей розмовляю.
Але нащо моє серце так тремтить?
Адже я тебе не знаю.

Птах в польоті промовляє до весни,
Я з тобою вкрилась ноччю...
Але чому моє серце так тремтить
Відчувая, що ти поруч?

Ранок, ліжко, тепла кава на столі,
Світ мінливий з пилом грає...
Відчуваю твоє серце як своє -
Як тремтить воно й палає!

Підвіконня...а за ним вирує світ...
Ти про мене з долей розмовляєш.
Але нащо твоє серце так тремтить?
Адже ти мене не знаєш.

Купальська ніч

На Купальську ніч я сплету вінок
Та віддам його волі річки.
Понесе вода частку моїх мрій
Та дізнаюся що судилося.

На Купальську ніч шану дам вогню
Крізь нього пройду зла позбудуся.
Запитаю дим про своє життя
Та дізнаюся що судилося.

На Купальську ніч заблукаю я
У твоїх думках, в твоїх мріях.
Ти мене знайди, міцно обійми
Та дізнаємось що судилося.

На Купальську ніч вийдуть чари в світ
Заспіва в тобі кров прадавніх!
Розпали вогонь, папороть знайди!
Та віддай себе вітру щастя!

Відьма

 Я чаклунство трохи знаю,
Але вистачить на те,
Щоб до себе привернути
Твоє серце назавжди.
Я зірву таємну квітку
Та вплету тобі в пасок...
Щоб до мене серцем линув,
Щоб до мене серцем линув
Щоб...
Трави росянистії оповили небокрай
В серці щастя вистачить
Мій коханий так і знай!

Степові чаклунські трави,
Аж до стегон достають!
Та заплуталось в волоссі
Сяйво місяця й зірок.
До схід сонця я скупаюсь
У полиновій росі...
Щоб до мене серцем линув,
Щоб до мене серцем линув
Ти...
Трави росянистії оповили небокрай
В серці щастя вистачить
Мій коханий так і знай!

Ти спитаєш нащо чари
Адже разом ми і так.
Але часу плин невпинний
Може роз`єднати нас!
Тому квітку я чарівну
До паска твого вплету
Щоб у серці вічний липень
Щоб у серці вічний липень
Був...
Трави росянистії оповили небокрай
В серці щастя вистачить
Мій коханий так і знай!